Танцюю на палаючій стерні.
Зал глядачів у подиві не дише,
Питає хтось, чи боляче мені,
А я боюсь роздерти криком тишу,
Щоб раптом стогін не зірвався з вуст,
Луною прокотившись понад полем,
Обставинам уперто не корюсь,
Вважаю даром найціннішим волю,
Погордливо всміхаюсь небесам:
"Прошу, не вірте лиш моїм сльозам".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=722001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.03.2017
автор: Оксана Дністран