[i]Відкрию квартирку, приблудою дощ
Навіє свіжу мелодію ранку,
І замість кави мені філіжанку
Із ринви наллє думок - потороч...
Не приручити буремність стихії,
Стільки літ закипають струмки,
Маряться наче з казок острівки,
Часом всохлі через грізні події...
Порвуться загати, ніяк не згасити
Розхристані дикі зграї - потоки,
Мої фантазії - заборонені соки,
Яких ще з дитинства забувся закрити...
В дорослі сюжети, збіднілих на мрію,
Впадуть Ніагарою у Мертве море,
Нехай же змивається вчорашнє горе,
Я знов механічно квартирку відкрию...[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721888
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.03.2017
автор: Мандрівник