Якби можна було Хоч невдачі й тоді,-
повернути той час, в нас бували не раз,
коли нам все цвіло, ми були молоді,
і було все гаразд. й не боялися зрад.
Хоч не мали прикрас,
та раділи весні.
І дивились на нас,-
сонце й зорі ясні.
Ми обачні були,- Нам здавалось тоді,-
і хотіли, й могли, що ми в казці жили,
ми життя берегли, і дороги круті,
і в любові жили. ми здолати могли.
Та вогонь той чомусь,
в нас з роками потух,
не збагнули якось,
де подівся той дух.
Невгамовні були, Розбрелись хто куди,
не відчули біди, стали ніби чужі,
хоч в любові жили, і жили між людьми
розійшлись назавжди. ми з печаллю в душі.
Якби можна було
повернути той час,
друзі вірні й село,
не покинули б нас!
Не вернути ніяк, Працювали й жили,
що було дороге, й сумували не раз.
ми не знаєм хто й як Повернуть не змогли,
в цьому світі живе... неповторний той час.
Пам"ятаю все я,
пам"ята кожен з нас,
нас з"єднає земля,
через деякий час...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.03.2017
автор: геометрія