Маріна
Промовивши тепле слово
згадую тебе
і квіткою серце знову
радісно цвіте,
бо щастя не знає схову
сонцем в небесах,
коли я зустріну знову
ту, що сяє в снах.
Маріно-перлино,
моя мріє мріям всім,
з тобою години
для душі, неначе дім,
в якому так швидко
я забув про самоту,
покинувши клітку
відчуваю теплоту
ласкавого серця.
Як час до роботи кличе
прагну лиш одне,
побачити ніжні очі,
радісне лице,
відчути обійми рук,
що пестять знов і знов,
доносячи серця стук,
як пісню про любов.
Маріно-перлино,
моя зіронько ночей,
яка у складні години
сяє для очей,
щоб бути з тобою
я б віддав своє життя
і лити рікою
надяскраві почуття
безмежжям кохання.
Віктор Цвіт 26.02.17
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721292
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2017
автор: Віктор Цвіт