Вже щезла ковдра зі снігів,
Ураз відкрилась тиха ніжність,
Весна поглянула з-під брів,
Їй в очі дивиться підсніжник.
Тендітний, на одній нозі
І у святковім капелюшку,
Хоч і подібний він сльозі:
Упала на зелену смужку.
А як же радісно пташині!
Вона пішла вже нотним станом,
Ще є намисто на шипшині,
Весна красується за планом.
Струмки уже відгомоніли
І сонце проситься в зеніт,
І плюшу “котики” купили,
Щоби вербі сказать “Привіт”.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=721186
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.03.2017
автор: Шостацька Людмила