Я тікаю, я ламаю скло
Хай би що там, хай би як там не було
Не чекаю допомоги з нівідкіль
А свою куємо долю, що є сил
Живемо в печерах кубічно-висотних
Полюємо за баблотиранозавром
Змінили Небесну на Чорну Сотню
Змішавши душі з дешевим товаром
Сумлінно дивимося новини
І коментуючи: - Тре міняти …
Їмо полому, пхаєм в судини
І безтурботно лягаємо спати
І з дня у день в очі лізе мило
Таке вже звичне нашим мізкам
Торгуєм своїм грішним тілом
Безглуздій масі ”ales” близько
Німий прокаже стрілою в серце
Сліпі заплачуть на лже ікони
На біса!!! Скоро скінчиться все це
Розбите скло, принесе закони !!!
Рядами, лезами лиш торкнись
Та так, щоб в тобі лишилось крові
Якщо не зможеш, то не берись
Бо ми провісники миру й любові
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720559
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2017
автор: Андре Ільєн*