Все пережите має силу,
Інакше-просто дзвін,
Хоча і гарно звучить він.
СЛОВО з любові,
У глибині душі десь зроджене,
Між люди-лети!
Свою ти доленьку знайди.
Слово-біль і мука слово,
Слово-радість і слово-життя
З часом все відходить
В забуття,а лиш слово
Житиме повік,
Якщо вдихнув життя
Ти в нього,ЧОЛОВІК.
І моє слово теж живе,
До серця твого шлях знайде.
Слово ПРОБАЧ.
І ти нас,ГОСПОДИ,прости!
Наше прощення прийми
І як дітей своїх
Так ніжно обніми,
Й до серця люблячого
Свого пригорни!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=720176
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2017
автор: яся