ЛЮБОВ ПО СУТІ
1Івана 4:8 «Хто не любить, той
Бога не пізнав, оскільки Бог є любов»
Чи вміємо належно оцінити
Кому завдячити за все:
За людську вроду, почуття любити,
За дар кохання, що життя дає.
Що нам бракує щоб щасливо жити.
Ціла планета – наш розкішний дім.
Їди і сонця не бракує……
Якби ми вміли жити в нім.
В людську сім׳ю проникло зло лукаве,
Всі цінності змінилися нараз.
Обдурені переконанням злого
Прародичі у гордощах марнують час.
Ніхто не зміг змінити злого світу –
Імперія брехні, кривих дзеркал.
Під гаслами свободи і порядку
Суцільний морок землю обійняв.
Слова красиві пустотою дзвонять.
Як пелена, що прикриває гніт.
Діла і вчинки про реальність свідчать:
Морально впав і опустився світ.
Яку любов до грішних треба мати
Щоби у вир зіпсутого життя
Послати Сина захистити людство
І задум ворога розкрити до кінця!
Чи є іще якась дорога
Аби отримати життя:
Любов саможертовно проявляти
До ближніх, і найперше – до Творця!
16 Адже Бог так полюбив світ, що віддав свого
єдинородного Сина, аби кожен, хто виявляє,
що вірить у нього, не був знищений, а отримав
життя вічне. 17 І Бог послав свого Сина у світ не
для того, щоб він судив світ, а щоб через
нього світ отримав спасіння
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=718441
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 15.02.2017
автор: НАУМ