Подих пустелі

Пісок  у  очі
Неначе  скло
Там,  під  повіками.
Засліпив
Пустелі  подих.
Вслухаюсь  у  шепоти
Хто  ж  бо  поруч?
Втратила  певність.
Хрумтить  пісок.
Під  ногами,  нігтями,  шкірою.
Невже  нікуди  далі  йти?
Страх  не  дає  прислухатись.
Наче  змінилось  усе.
Десь  в  поміжпросторі.
Чи  залишилось  на  місці?
Пісок  у  очах.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717584
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2017
автор: Траяна