Сьогодні день якись похмуро-сірий:
Ледь чутно дмухає холодний вітерець,
Скоцюрблено кущі край шляху сіли,
Цибає ворон з лісу навпростець.
Берези й іви не причепурились,
Дратвою розпустили прядки кіс.
І клени із-під лоба так дивились
На сніговика червоний ніс.
І хатини, байдуже рядками,
Осторонь стояли вздовж шляху,
Оперезані гофре-тинами, -
Гріли ноги в сніжному пуху.
Цепом тиша брязне по цямрині
Й реготом десь зникне в глибині
І колодязь з власної царини
Блиском ока підморгне мені.
Одинокий пес кудись поплентавсь,
Човпа чоботиськами сусід,
Тільки сніговик, скосивши пику,
Коситься на свій коренеплід.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717562
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.02.2017
автор: Світлана Ткаліч