Зайчик в білу шубу вбрався,
В сніг плигнув і заховався,
Лиш стирчать біленькі вуха
Причаївсь і маму слуха.
А зайчиха хоче тихо
Про вовка розповісти,
Як зустрінеш сіромаха
То тікай вже хоч куди.
А якщо іде лисичка,
Знай, тобі це не сестричка.
Швидко ти стрибай в терни,
Щоб не скоїла біди.
Отакі страшні казки,
Аж напали дрижаки.
Зайчик у клубок скрутився
І до мами притулився.
Спи, малесенький синочку,
Наша нірка на горбочку
У тернових хащах,
Тут не знайдуть нас нізащо.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=717552
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.02.2017
автор: Зоя Журавка