Так ніби той забутий сон
Листи загублені часом
І з уст в уста не мувітон
Залишивши адресатам
І нот події заметіль
Під звуки камертону
Через роки із невідкіль
Прилинуть до порогу
Ти кажеш: пізно, але
Так треба були ці слова
Тоді би врятували
А зараз згадками минуча
І тепло стане в серці
Чи гірко, листи різні
Щось защемить так тихо
Листи часом опівдні
Опівночі, заблукані
Та й адресат вже може
Мовчить в своїм невіданні
Чи ще сказать, щось хоче
Не зна, бо загубилися
Тоді у дні далекі
Лелеки повернулися
І всі часи не легкі
Себе впізнаєш у рядку
У буквах спішно писаних
Сльозу не сховану гірку
Чи радість не дописану
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716219
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.02.2017
автор: Андре Ільєн*