Хай береже Вас Бог! (Полоненим)
Ви знаєте напевно – люди мов імла,
Народи, наче крапля в морі.
Нестримні хвилі, спокою нема –
Безмежні некеровані простори….
Згубитись в цьому вирі, не дійти,
Йти навмання, чи виглядати долю…..
Так легко тому, хто не мав мети,
Хто вік прожив, не зрозумівши Божу волю.
Ми народились, живемо в казках,
Закохані у нереальні марні мрії.
Мандруємо у віртуальних просторах – віках,
Втомившись, розгубившись, тратимо надію.
Традиції поган нам правлять за мету,
Світ людства різнобарвний бачити не вмієм.
Від знань обмежених лиш сієм суєту…
І ворогом вважаєм тих, кого не розумієм.
Син Божий посланий у світ
Щоб всіх любов’ю об’єднати.
Здолати гордості і лицемірства гніт,
Всім полоненим волю дати.
Ще не навчились виявляти зло,
Всім театральним маскам вірим….
Здається, відкриття.., та це уже було –
Хтось залишив свій слід у чорному по білім.
Серед людей так небагато друзів:
Прожити вік, і можна не знайти.
Наблизитись до Бога – не людська заслуга,
Він перший полюбив нас назавжди.
Погляньте, Біблія усім доступна,
На рідній мові, щира і проста.
В ній мудрість, що згори, незмінна,
Нам відкриває чистий розум і уста!
Бог Рай земний зуміє відновити,
Де мир безмежний і життя повік.
Лиш праведні землею будуть володіти –
Поглянеш навкруги, а нечестивий зник!
Якова 3:17,18 « А мудрість, що згори, передусім
чиста, потім мирна, поміркована, готова
слухатися, повна милосердя і добрих плодів,
безстороння, нелицемірна. Крім того, плід
праведності сіється за мирних умов для тих,
хто творить мир".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=716038
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.02.2017
автор: НАУМ