За гонор келих підніму –
Не за погорду, не за пиху,
А щоби вам, мені, йому
Ув унісон співать і дихать.
Щоб доля рідної землі
З моєю долею злилася,
І я на гонах власних літ
Ні перед ким не прогинався.
Щоб міці додавав й добра
Своїй всеправедній державі,
Щоб на свої я плечі брав
Її ганьбу і її славу.
І чи з щитом, чи на щиті
А безоглядно й щиро визнав –
Найвищі цінності в житті:
Всевишній, гонор і Вітчизна.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715886
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.02.2017
автор: stawitscky