Зимо, зимонько морозна

Зимо,  зимонько  морозна,  подруго,  сестричко,
Не  щипай  мене  за  щоки,  дивна  в  тебе  звичка.
Снігом,  білим  шумовинням,  стелиш  ти  постелі,
В  тебе  озеро  і  річка  –  Мавчині  готелі.

Я  до  тебе  в  гості  завтра  зранку  завітаю,
Сядем  разом  під  ялинку,  пригощуся  чаєм,
Цвітом  липовим  запахне,  м‘ятою  і  хмелем,
Одягну  я  натщесерце  настрої  веселі.

Ти  мене  голуб  –  до  денця,  ми  ж  –  одної  крові,
У  твоїх  обіймах  всну  я  у  отій  діброві.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715643
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.02.2017
автор: Оксана Дністран