Страшно було – темінь була,
Прірва… І все в житті…
Ти у цю мить допомогла,
Стрілася на путі…
Шлях вибрав сам, ним і пішов,
Думав, що все – кінець!
Дякую Богу, що я знайшов,
Долі своїй вінець.
Щоб не було, як не було,
Ти мене не суди.
Прірва була, певно за крок,
Бачу твої сліди.
Погляд отой, очі ясні -
Руку дали мені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=715458
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.01.2017
автор: Віталій Назарук