Колись, напевно, ти прийдеш…

Колись  ти  все-таки  прийдеш.
Я  буду  довго  виглядати  -
Уперто,  пристрасно,  завзято.
І  мріяти,  звичайно,  теж.

І  далі  жити.  День  за  днем
Зганятиму  легкі  тривоги,
Світ  смакуватиму  потроху,
Красою  витісниться  щем.

Усе  розгладиться  колись,
Я  навіть  біль  забуду  щиро,
Загаснуть  кола  уздовж  виру,
Залишиться  позаду  криз.

Я  ще  чекатиму.  Прийдеш  -
І  обійму,  і  заспокою,
Мов  не  прощалася  з  тобою,
Не  потерпала  від  пожеж.

Колись  ти  все-таки  прийдеш...


***
Колись  ти  все-таки  прийдеш.
Я  буду  довго  виглядати,
Пісні  співати  про  Карпати,
І  мріяти,  звичайно,  теж.

І  далі  жити.  День  за  днем
Зганятиму  легкі  тривоги,
Світ  смакуватиму  потроху,
Красою  витісниться  щем.

Усе  розгладиться  колись,
Лунатимуть  привіти  щирі,
Загаснуть  кола  уздовж  виру,
Залишиться  позаду  криз.

Я  ще  чекатиму.  Прийдеш  -
І  обійму,  і  заспокою,
По  скроні  проведу  рукою,
Немов  і  не  було  цих  меж.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714721
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.01.2017
автор: Оксана Дністран