Нанівець

Ніхто  із  нас  не  зробить  перший  крок,
Хоч  я  давно  уже  -  в  твоїх  обіймах.
Чому  ж  ми  ведемо  незримі  війни
І  біля  скронь  тримаємо  курок?

Здавалося:  до  мрії  –  навпростець…
Ступила  рвучко.  Сумнів  «не  чекає…»
На  місці  потопталася  над  краєм
І  наміри  звела  всі  нанівець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=714398
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.01.2017
автор: Оксана Дністран