Самотніх дядькі́в, як води – рій, усюди!
По дачках чужих, десь – на себе, на когось –
Працюють старанно, і творчо, і путньо.
...Та ...категорично, чубцем-запорозьском,
Відмо́влюються - жити ...разом з жінками...
«Даремними, - цідять жінки, - їжачками»
Їм тільки ледь зрониш: «Спідниць?..", - у повітрі
Шмигають ручиська, мов розповідають,
За ... руки - сильніш белькотять..., за зневір,я...
...Так, самодостатні, самі, доживають.
Як щось комусь тре́, ми – до них, мастаків-рятувальників,
Ображенних (« Винні – самі!», - гри́мнить ле́дя) бувальників.
Плачуть-плачуть жінки, що їх використали, як кажуть.
А мужі, яких з,їли, ...зникають, безажіотажно.
Їх не порахувати, покинутих, вигнаних, чи усамітнених.
...Й тим, тим - добре, хто винайшов спосіб життя собі - вчасний, сцілительний...
P.S.
Що ж, темка ця, таки ...дратує жінок:
Як не з теличкою, а десь..., сам - десь.. бичок.
18.01.17 р. ( «Якщо роззирнутися навколо» )
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712917
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 18.01.2017
автор: Юхниця Євген