Будь мені невимріяним дивом,
станом не розчахнутих полів,
що завмерли передчувши зливу,
переснили сонце на крилі.
Буду я... чи можна мені бути
так, як непомічені птахи,
надто високо в вітрах позбуті,
надто низько ім злітать з дахів.
Буде все. Усім усе буває.
Вистачає з успіхом і без
ув оманах без кінця і краю,
як мені не вистача Тебе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712879
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.01.2017
автор: Маріанна Вдовиковська