За мотивами пісні,
"Опять метель", К. Меладзе, Д. Полдыева
Я сама від тебе відреклась,
і живу одна не перший рік,
не зникає біль і запеклась
кров у серці - ранив чоловік…
І знов кружляє у повітрі заметіль,
кохання привидом блукає уві млі,
у світлі ліхтаря - твоя самотня тінь,
а може просто ти примарився мені…
Ти мене за все, прошу, пробач,
і моє кохання відпусти,
ти тепер, на жаль, лише читач,
і між нами холод пустоти…
І знов кружляє у повітрі заметіль,
кохання привидом блукає уві млі,
у світлі ліхтаря - твоя самотня тінь,
а може просто ти примарився мені…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=712586
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.01.2017
автор: ОЛЬГА ШНУРЕНКО