У віконечко пташечка,
Так миленько заглядала,
І частенько, все дзьобика,
Поміж крильцями ховала.
Ой занадто, так холодно,
Це зима вже наступає,
І чомусь, аж моторошно,
Тож мороз сильно щипає.
Хоча землю, сніг притрусив,
Він навідувався вночі,
І синичку ж, таки змусив,
Пошукати, якісь харчі.
Я раненько гляну, сумна,
Всякчас крильця підбирає,
Геть замерзла, сидить одна,
Оце ж їжі знов немає.
Тому я, сала принесу,
Хай поїсть, ця маленька.
Погодую, спасу красу,
Поспівай мені гарненька!
13.01.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2017
автор: Ніна Незламна