Віршована розповідь
Щедрівки линуть по Україні,
Та й спохватилась, я біля вікна,
А ну згадаю, дитинство нині,
Давно лягла на коси сивина.
У душі часом, я як дівчисько,
В думках побігла би іще не раз,
Враз про цукерки згадка, багацько,
На очах сльози майже раз- у - раз.
Які ж були - раді і щасливі!
Тим карамелям втіха й пиріжку,
Дружні і зовсім не образливі,
Як і комусь дають шоколадку.
Вже на шматочки усім ділили,
Яка ж вона була тоді смачна!
Знову під вікнами горланили,
Молодь була не егоїстична.
Радо щедрівку, дружно співали,
Зі Старим Новим роком вітали,
Бажали всім щедрого вечора,
Мирного неба, щастя і добра!
А ще й міцного, як дуб, здоров`я!
Низьо вклонялись господареві,
Були щасливі усі й веселі.
Минає час і змінюється все,
Може на краще…. що вдосталь всього,
Часом тремтить, аж пече під серцем,
Що ми тоді, зовсім не бачили цього.
Та була дружба, хоч жили гірше,
Чекали свят із трепетом, вітали,
Бажання є, щоб жили дружніше,
Щоби частіш щедрівки звучали.
08.01.2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711836
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.01.2017
автор: Ніна Незламна