По снігопаду-хурделі
Ізрана-вранці
Я відкидав пухнастий сніг –
Померзли пальці.
Дивуюся, що за ганьба
У нашій хаті?
І прозріваю – править бал
Синдром печаток.
Де у окремішній норі
Мирок сакральний
Ну, і звичайно, обігрів
Теж персональний.
І кожен із усіх боків
В глухій облозі.
І легко о любій порі
Їх поморозить.
Тож стверджую – пора лишать
Цю згубну звичку.
Гайда, братове, до коша,
У рукавичку!
Поруку сили й талану
У долі націй.
А ми ще й досі врозсипну.
Нещасні пальці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711425
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.01.2017
автор: stawitscky