Почула, серед ночі голосок,
Такий, ніжненький і тонесенький,
Проснувся, вже поклала на бочок,
А він заплакав, мій малесенький.
Це мабуть- то снилось, щось уві сні,
До рук, ніжно взяла,пригорнула,
Чомусь гарячий, наче у вогні,
Ой лихо, нащо ж міцно заснула.
Три ночі, поспіль пекла хвороба,
Тривожні, холодні дні і сумні,
На віруси, аж находить злоба,
Тріпоче, крижане серце в душі.
Я мама, ти дитя, моє щастя,
Сповию і прожену напасті,
Зробить присягалась на причасті,
Ти ж є найдорожче на всім світі.
Всміхнулася, уже змокріло чоло,
Ну от, як добре, тихо сказала,
Мов пташка, загорнула під крило,
Й тихенько,знов пісню заспівала.
2017р
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=711236
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.01.2017
автор: Ніна Незламна