Коханий, більше не тримай
І не хапай мене за руки.
Вже згас в душі моїй розмай,
А від кохання тільки муки.
Лиш біль...а може каяття,
На серці якось пусто-пусто.
Куди поділись почуття?
Сльоза, мов дощ осінній, капа густо.
А знаєш, серце як болить,
Розбите об твою байдужість?
Я озирнуся лиш на мить...
- У вічі глянуть маєш мужність?
Стежини наші розійшлись,
Неспинно серце калатає.
Як прийде ніч, мені наснись,
Про тебе спомин душу крає.
Співа на ранок телефон.
Пробач! Кохаю!!!- есемеска.
І знову шквал пустих розмов,
Побачення...цілунки і кафешка.
Троянди білі у руці,
Мої улюблені цукерки.
Які з тобою ми смішні...
Закохані...замріяні і вперті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710061
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2017
автор: Зоя Журавка