Ударить блискавка у дуба
Він запалає як свіча.
Мені говориш, що не люба,
Та не рубай ти так з плеча.
Не знищуй ти без краплі жалю,
Оті світанки наші вдвох,
Коли під тонкою вуаллю
Нас світ не бачив, тільки Бог.
А ще згадай оту колиску,
Що з верболозу вітер сплів,
Гойдались в небі поряд, близько
Під соловейка ніжний спів.
На серці не стирай стежину,
Що нас в кохання повела.
Мене ти дівчину-калину
Ти неламай, нероби зла...
.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=710017
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.01.2017
автор: Totoha