Приклонила коліна і душу

Приклонила  коліна  і  душу,  
Навпіл  знов  поділила  тривогу.  
Помолитись  за  тебе  мушу,  
Щоб  до  мене  знайшов  дорогу.  

Дощ  заграв  в  барабани  болю  -  
Серце  в  такт  йому  тихо  мліє...  
Я  руками  здушила  волю,  
Я  без  тебе  ось-ось  зітлію...  

Помолюсь,щоб  знайшов  дорогу  ,
Хоч  яку,  і  хай  шлях  незвичний.
Щоб  твої  розлетілись  тривоги  
Вже  від  того  ,  що  я  тебе  кличу!  

Щоб  від  того  надія  ,  як  треба!  
Все  ж  вела  в  обійми  мої  -  
Щоб  сюди  -  хоч  і  з  самого  неба  -  
Ноги  й  серце  ішли  твої...  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.01.2017
автор: Юлія Ганненко