Вершник
Миколі Чевелюку
(Сонет)
Сонети ні про що – то не для мене.
Таких я не читаю й не пишу.
Ганчірка із барвистих чи знамено?
Я потягом до перших не грішу.
Цупку сукає нитку веретено.
Козацькому не зрадивши кошу,
лечу. А піді мною кінь шалений
то по бруківці, то по споришу.
Видзвонюють чи гупають копита.
Свистить сталева шабля чи дзвенить.
Я бій веду невтомний і відкритий
з усім, що людям заважає жить.
Хто об святе знамено ноги витер,
з моєї волі мусить кров пролить.
–––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709687
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.01.2017
автор: Анатолій Загравенко