Хома – хвастунець
Є у кожнім товаристві
Хвастуни пихаті,
Язиком своїм довжезним
Були в кожній хаті.
Хома Чорний – хвастунець
На увесь язик:
Був у нього й гаманець,
Й здоровенний бик.
І як оповідь почне
То тримайсь хто може,
Хома шаблею махне –
Сто татар положе.
Київ Хома визволяв
І поляків різав,
У походах міста брав,
І на танку їздив.
Я один, а їх аж двісті
З шаблями й ножами,
Перебив усіх на місті
Голими руками.
Так в компанії великій
Славив Хома свій талант.
„ А ви чули, що звір дикий
Втік із цирку Акробат” –
Мовив хтось з людей насиішно
Й повернувся до Хоми,
А Хома сміятись грішно
На вершечок вліз верби.
І кричить несамовито:
„ Звіра зловите тоді
Злізу й буду я спокійно
Походжати по землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=70942
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 26.04.2008
автор: Руслан Л