Холодний борщ-це страх та й годі
Там плівка жиру мов той лід.
Нема страшнішого в природі
Це мерзле блюдо на обід...
Постав на плитку, розігрій,
І ось він булькає завзято
Ти теж не спи, а швидко дій.
Де в холодильнику дверцята?
Бо там стоїть ота вона,
Що запітніла і чекає.
Хильни чарчиночку до дна,
Тебе вже борщик виглядає.
Та не спіши; сметанки вкинь-
Хай білосніжка розімліє.
До пари соточку ще двинь-
І хай збуваються всі мрії.
-Ну,що зігрівсь? Вже краще стало?
Десь тут плигало свіже сало...
Ось третю сходу зразу-хлоп!
І тут вже стіл як вдарить в лоб!
Дивись, брикається зараза.
І враз вже світ в очах поплив...
Оце я добре накотив
І ось вже кришка унітаза-
Такий заключний лейтмотив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709298
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.12.2016
автор: Totoha