Зелене поле й дикі маки,
На тлі сапфіру-свіжа кров.
Холодний подих із байраку
Несе потічок до дібров.
А із ранкового туману
В казковім мареві кущі,
І промінь сонця на світанні
Стирає сльози на щоці.
Роки із гаю шле зозуля
Рахую...більше-не жалій!
Знялась у небо сонця куля-
І я вернувсь з країни мрій...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=709136
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2016
автор: Totoha