Вона ішла.
…і плавився туман
…І брязкали браслети на нозі
…і сонце відступало за Монблан
Зникало…
розчинялося в тайзі…
А ти хотів
її застерегти.
Чи вберегти…та, зрештою, мовчав.
Кришились порцелянові мости.
І ти її втрачав…
втрачав… втрачав,
торкаючись
химерної межі,
десь між солоних,
обгорілих рим.
(…в театрі спопелілих міражів
вона була
найкраща з балерин)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.12.2016
автор: гостя