Вся влада, нібито, від Бога.
Молитись треба і терпіть,
Терниста доля, як дорога,
Щоб виживати, а не жить...
Все запевняли нас брехливо,
Що прийде світле майбуття,
Давно волосся посивіло -
Де ж те покращення життя?
Як жебракам у переході
Подачка владної руки -
Святкуй, радій, гуляй, народе
На ті злиденні копійки!
Продажність, підлість і побори,
Ніде ти правди не знайдеш,
Хоч те давно замкнуте коло
Не раз, не два ти обійдеш.
Здеруть з нещасного небоги
Останні латані штани...
Ця влада, кажете, від Бога?
Та, ні, скоріш, від Сатани!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=707207
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.12.2016
автор: LubovShemet