Думки, думки, слова без рими,
Немов сніжинки лісові,
Нема спокою, хуртовини
Стіну створили навкруги!
Спішусь, ловлю свою сніжинку,
Тулю до серця мов зорю,
ТеплО в долоні. Біль, сльозинка
Змиває радість. Знов на прю!
Я стукаю, вмирає голос,
Ніхто не чує, пустота!
А серце б'ється, гине колос,
То чи ж повернеться весна?
Чи ж ще засію свою ниву,
Чи ж ще зберу свої жнива?
Чи заморожу суму зливу
Й навіки лишиться зима!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706329
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.12.2016
автор: горлиця