Роздерто небо сотнями дірок...
Ти думав,- ніч? Ведуть парад планети?
А на столах у вдів вогні зірок!
Із раю скинутих ударом від ракети.
Зірки... Свічки! Той віск, як магма лав.
Вулкани Вельзевула гатять грізно!
Чому не сплять? І хто їх закликав?!
Чи на землі на мир для нас запізно?
Агонія. Безчестя. Парадокс...
Чому перевертні живуть на кожнім кроці?
Народе мій! Невивчений урок...
Колотиме багнетом в правім боці!
12.12.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=706122
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.12.2016
автор: Іванюк Ірина