Людина без мрiї,
Як птиця без крил,
Людина без дiї
Дорожнiй то пил.
Лиш мрiї штовхають
До дiї людей,
Шляхи ж вибирають
За свiтлом iдей.
Повiрили в силу
Примарних iдей,
В словеснiсть безкрилу
Жорстоких людей:
"Хто з нами не згоден,
Той ворог для нас,
У табiр загоним
I знищим як клас.
Всiм iншим покажем
Дорогу у рай,
I йти їм накажем,
Бо буде їм край".
Iдея насильства
Заради добра,
Призвела до вбивства,
Призвела до зла.
А ми не жалкуєм,
Що кров пролилась,
Ми мрiю святкуєм,
Яка не збулась.
Забитi прокляли
Всiх нас за те зло,
Що ми їм наслали,
Й нас горе знайшло.
Минає столiття
Нездiйснених мрiй,
Мина лихолiття
Кривавих подiй.
I досi в нас свято
Великого зла,
Прокляття не знято,
То й щастя нема.
15.11.98
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704851
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 05.12.2016
автор: Георгій Федорович