НЕНЕ МОЯ УБОГАЯ….
Здрібніла, засюсюкала еліта,
Традиції поганські й балаган.
Продажне священство в політику уперте,
Народ терплячий, гордий, наче пан….
Від Божого Закону відреклися,
Корону папську розвінчати не змогли.
По цілім світі наймити покірні,
Для всіх панів придатними були.
Впродовж віків свободу здобували,
У світі, де суцільна темряви імла.
Поміж імперій і розбійників кривавих
Здоровим глуздом все тулились до добра.
Яка невтішна хліборобська доля,
Немов раби, прикуті до землі.
Про рівність – дар від Бога, не говорять,
Бо Сатана намножив їм панів, царів…..
Покривлене не вдасться порівняти,
Зіпсутий розум родить упирів.
Життям людським уміють торгувати –
Без міри множать і сиріт і вдів.
Ми не раби, та хто про це розкаже,
Коли до Слова Божого байдужий світ.
Людина на землі щоб в мирі вічно жити…..
Як важко всім здолати сатанинський гніт.
Яка розпука – лист до «Миколая» --
Сон розуму, не мозок, а протез….
В гіпнозі казки діти виростають,
Очікують покірно віртуальний світ чудес!
Колосян 2:8 «Стережіться, щоб вас ніхто не
полонив філософією чи оманливими й пустими
ідеями, що ґрунтуються на людських традиціях,
на принципах, за якими живе цей світ, а не на
вченні Христа».
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704457
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 03.12.2016
автор: НАУМ