Переплелись на стелі світло й тіні,
розлились сенси в голові.
І те, що видавалося за цінне
в одну лиш мить лишилося ціни.
Тепер мій мозок крають думи
Про незакінчену мету —
скоріш вернутися до світу,
переосмисливши біду.
Припало старим пилом
Усе, що звалося новим —
Життя буває непростимим,
Коли шляхо́м ідеш не тим.
/2016; 2025/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=704154
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.12.2016
автор: Олексій Журавленко