Поцілую в чоло свою осінь,
Слава Богу, іще не зима!
Задивлюсь у замріяну просинь,
Що й казати - не знаю сама.
Попрошу кольорів у веселки,
Позбираю усмішки з квіток,
Загляну у років закапелки
І куплю собі в літо квиток.
Там - солодкого кольору сни,
Ще життя не дало стусанів,
Там немає ударів війни
Довгих-довгих вже тисячу днів...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703667
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2016
автор: Шостацька Людмила