Не шукай мене в небі. Мене там немає.
Та і як піднімуся, всі крила спалила.
Це лиш Янгол старий поміж зір шкандибає,
Бо глядіть за тобою його я просила.
Ми колись обнімались з ним крилами. Віриш?
Не брешу тобі. Зовсім. Та я б не збрехала.
Ти обрізав мої до саменької шкіри.
Знаю, що ненавмисно... Бо я... Так кохала...
Не шукай при дорозі. Я геть не тополя.
Не шукай між морями, у полі, в лісечку.
Я хотіла... Хотіла! Щоб я... Твоя доля...
Та я пташкою стала... В чужому гніздечку.
Я за нелюба вийшла, щоб Вас лиш забути.
Як його поцілунки шматують все тіло!
Краще б хтось... Батогами... Та Вам не збагнути...
Відростила би крила! Й до Вас прилетіла!
Тільки вчора дізналась, що Ви... Й не шукали...
Крила вкрала і вишила як вишиванку!
Це Ви тільки її... Отак ніжно гукали...
А я в Місяця з Янголом жила на ганку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=703057
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.11.2016
автор: Відочка Вансель