Я - людина чи Всесвіту пил?

Запитую,  хто  я?  І?  Отож,
Я  -  людина  чи  Всесвіту  пил?
Не  згасити  в  душі  всіх  пожеж,
Хоч  не  в  змозі  розправити  крил.

Трусить  ніч  канонади  луна,
Миготить  сатанинським  вогнем.
Стогне  кров,  де  раює  війна,
Неміч  тіла  підперта  плечем.

І  стоять  Геркулеси  земні,
Одні  одним  підтримують  дух.
Тисне  серце,  вуста  в  німоті,
Рокіт  бою  в  світанні  лиш  вщух.

24.11.16

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702654
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2016
автор: Валентина Ланевич