Оре батько нивоньку, зерном засіває.
А сизенька хмаронька щедро поливає.
Поливає хмаронька... вода із струмочка.
Ой співає батенько, веселить синочка.
А та пісня-зернятко звеселила серденько.
А та пісня-сонечко звеселила й донечку.
Поле, поле матінка, пісеньку співає.
Бо зернятко щастячком в ниві проростає.
В колосочку пісенька дзвінко задзвеніла.
Діточок малесеньких вона звеселила.
Колосися, нивонько! Колосися, рідная!
Нехай сяє сонечко, буде днина світлая.
А виростуть діточки, ниву засіватимуть.
А виростуть славнії, пісеньки співатимуть.
А та пісня-зернятко звеселить їм серденько.
А та пісня-сонечко звеселить їм долечку!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=702354
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.11.2016
автор: Надія Башинська