Зламаю ключ... Минулого - нема!
Є тільки те, що думаю і знаю.
В любові лиш стає легка хода!
Весь світ собі, мов вперше, відкриваю...
Незламну ніжність в струнах скрипаля
над травами, вечірньою порою...
Любов святу у грудях солов"я,
і велич крил над П"ятою горою...
Лапатий сніг, веселий та смішний,
це борсання незграбне у заметах...
Вітриська гул, холодний та незлий,
мені він нагадав, чомусь, комету...
А очі ці!... Улюблені, ясні...
Що треба їм крім віри та любові?
Віддай тепло, так просто, від душі...
Хай кожен день Причастям стане в тобі!
Тут скрізь любов! У кожному стеблі,-
зелений - мир, а світло - сонце в слові...
То ж як її, планету цю земну,
не помістити в думці, серці,... в собі!
20.11.2016р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2016
автор: Іванюк Ірина