На столі пів бокала вина,
За вікном запізнилася осінь.
Із туману пам'ять вирина,
Що в тепер повернутися просить.
Доливаю із пляшки вино,
І курю дорогу сигарету.
І чорніє осіннє вікно,
Тінь від свічки біжить по портрету.
Чудодійна «Мадера» вночі,
Додала сигареті дурману.
І гітарна струна не мовчить,
Знов ятрить незагоєну рану.
Ти ж бо знаєш, що я однолюб,
А вино – це до серця ключі.
Краще б пив я нектар з твоїх губ,
А не пив би «Мадеру» вночі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=701598
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2016
автор: Віталій Назарук