Морська історія
(Ліричний етюд)
Черкали птиці хмари крилами.
Ясніло сонце за вітрилами.
Поважні хвилі ніби гралися.
В них юна дівчина купалася.
Хлоп’ячі очі, що те бачили,
були в надії на побачення.
А хвилі бігли, хвилі гралися.
Тож і знайомство тут же сталося.
Уже їх пара з тими хвилями
у водах, що розлились милями
аж ген до берега далекого
з такими ж чайками й лелеками.
І любо стало в світі білому,
тепер ще більш повеселілому,
спостерігати те побачення,
що мало вирішальне значення.
Коли ж вони на берег вибігли,
то вкрай похмура глиба з глибою
про щось неначе перемовились
і знов навіки заспокоїлись.
Події ж далі розвивалися.
І сталось так, як і гадалося.
Крикливі птиці, що під хмарами,
виходить, теж літали парами.
––––––
©Анатолій Загравенко.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.11.2016
автор: Анатолій Загравенко