Непомітно сі збільшує ніч : а нічого не змінеш.
І не схуднеш, не вплинеш, зостанешся десь, не заробиш,
Листопадні навійки зими, десь без тебе йдуть тижні.
...Й хоч до тво́ї, здавалось, мети – вже нема загорожі,
Ти - із тим, звик до чого, і тішишся, ніб: так є - кожен...
Біля дачі гуляв, і ...здивовано ...музику чую -
З ...нещодавно ...руїн, де зруб тя́ли, немов ...лазаретні...
А тепер там щасливий хазяйко і гості - танцюють!
...Бог - дає! так, усім, хто старається, й ноти й банкети.
Як я люблю цей світ!!! Не з фальшивих новин, не з газети...
06.11.16 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699311
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 08.11.2016
автор: Юхниця Євген