[b]Старенькі шукають дорогу додому,
Шукають у датах, листах і розмовах.
Крізь пам'яті шепіт, долаючи втому,
Шукають загублене знову і знову.
Ніхто не розкаже, що буде потому.
Напевно, лише на догоду Харону
В тумані зникають марини і насті,
Смиренно і тихо, без сліз і причастя.
А поруч вже інші дзвінки телефонні,
Багаття, гітара, розмови нескромні.
Марини і насті – у колі новому
Іще не шукають дорогу додому.
[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=699106
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2016
автор: Стах Розсоха