Знаєш, може я і не така як всі
Щоранку своє серце віддаю росі
У байдужість не ховаю свої очі
І у грудях нестерпністю скрегоче
Знаєш, сліз своїх я не стидаюсь
Грішна, і в гріхах своїх я каюсь
Буває настрій завірюхою кружляє
В емоціях душа моя часто літає
Серце гойдається в холоді образ
Чорним сипляться мільйони фраз
І я в молитві спокій свій шукаю
А потім в щасті окрилено літаю
Знаєш, може я і не така як всі
Щоранку своє серце віддаю росі
У світі знову будуть віра та любов
Війна закінчиться у світлі молитов...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698947
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2016
автор: Олена Шабанова