… і все що ми залишаємо - пам'ять,
все що від нас залишається – спогад…
Не бійсь бути першим, бути останнім,
де б ти не був бий, бий наче молот …
І повір, ти проб’єш стіни і мури,
якщо не здаватись і мчати в перед…
Хай за спиною люди всі осудять,
це не їхнє падіння, не їхній злет…
Ти просто іди, зібравши всі сили,
зібравши всю волю в свій мужній кулак...,
якщо зламаються раптом десь крила,
знай, ти сильніший, що сталося так…
Бо все що ми залишаємо - пам'ять,
все що від нас залишається – спогад…
Буває цей світ нас щосили ранить,
та йди, йди і бий наче молот…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=698939
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2016
автор: Матвійчук